Що потрібно знати про наш мислиннєвий процес, щоб використовувати його собі на користь та в радість?
Ми вміємо думати сфокусовано (аналогія: добираємось автомобілем з пункту А в пункт Б, по прокладеній автостраді), а також дифузно (аналогія: летимо вертольотом, з пункту А в пункт Б (а може й В,Г,Д), незалежно від прокладеної автостради).
Для письменника, щоб продуктивність праці була максимально високою, обов'язково потрібно навчитись використовувати ці режими собі на користь. Постійне переключання між обидвома режимами - не таке просте завдання. Ми набагато вправніше та краще використовуваємо сфокусований режим. Проте для нас життєвоважливо вміти його відключати, коли ми творимо, пишемо. Тому що він, як той голос критика в голові, замісь того, щоб дочекатись своєї черги на вихід починає бубніти в процесі.
Обидва режими є для нас необхідними та важливими. Кожен із них виконує свою функцію. Та й, добре, що ми можемо переключатись між ними тоді, коли вважаємо це необхідним (методи переключання ви зможете прочитати в схемі. Натисніть на неї, щоб збільшити її).
Письменники часто використовують дифузний режим при самому процесі письма. Коли відчуваєш потік, не зупиняєш його, а записуєш все, що приходить в голову, немов з радіохвилі. При ньому думки та асоціації не обов'язково мають логічні зв'язки. Так працює дифузний режим.
Сфокусований режим добре використовувати в режимі корекції та правки того, що було написано в дифузному режимі. Сфокусований режим помічає недоліки, помилки, неправильно сформульовані речення, повторювані, лишні чи недоречні слова. Цей режим схожий на режим комп'ютерної правки та здорової логіки. Цей режим для нас більш характерний, ніж дифезний.
Декілька підказок, як ефективно використовувати обидва режими у письменництві:
1) Якщо пишете на комп'ютері: погасіть екран або завісьте його чимось, щоб не бачити, що ви пишете.
2) Якщо пишете на папері - закривайте рукою чи папером написане вище .
3) Не читайте написане до тих пір, поки не випишите те, що пишете - главу, сцену, уривок.
4) Не коригуйте одразу ж. Коли напишете все (рука сама зупиниться) - відкриєте, почитаєте і виправите всі описки, помилки чи неточності. Зможете коригувати та переформульовувати до тих пір, поки не станете задоволені текстом.
Тренуйтесь та будьте дисципліновані. Адже тільки це є запорукою вашого успіху на полі письменництва!
Чекаємо на ваші коментарі з власного досвіду, а також відміться у полі "рекація наскільки ця інформація була для вас пізнавальною та цікавою.
Успіхів!
Більше про це ви можете почитати в книзі Барбари Оакли “Думай как математик”
Підсвідомо, якось так і стараюся робити. Спершу пишу все, що спадає на думку, а потім уже підправляю, чищу.
ВідповістиВидалитиТакий стан дуже корисно навчитися в себе викликати, на мене не завжди находить.
А коли надходить, то схоже, ніби я у сні. Пальці літають над клавіатурою, або олівець чи ручка ковзає папером, думки летять, тільки встигай за ними. Єдиний недолік, коли я пишу вручну, поспішаю, то потім деякі місця важко розібрати. :).
Тут таки клавіатура краще, але часом буває що сядеш за комп'ютер і не йде, а ручку до рук і понеслась. всяке буває.